ЛАУРЕАТ
ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ НА КРАЩУ
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНУ АБО ПУБЛІЦИСТИЧНУ СТАТТЮ СЕРЕД МОЛОДІ
ІМЕНІ ГЕОРГІЯ ВОРОНОГО
Федорченко Дмитро Станіславович
студент факультету економіки ХНТУ
ПРОБЛЕМНИ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНМОІЧНОЇ КРИЗИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
(НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Особливістю актуальних економічних досліджень є те, що незалежно від теми та направлення, вони всі так чи інакше пов’язані із економічною кризою. Актуальність тематики антикризових досліджень та кроків влади щодо подолання негативного впливу кризових явищ полягає в тому, що від їх ефективності та вчасності залежить функціонування всіх учасників ринкової економіки – домогосподарств, виробників, банків та держави.
Фінансово-економічна криза, яка охопила всі галузі та територіальні формування, поставила економічно активну частину суспільства перед необхідністю пошуку шляхів виходу з неї. При цьому кроки робляться здебільшого на загальнодержавному рівні. Так, було прийнято Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вiд 31.10.2008 № 639-VI, який проголосив окремі напрямки боротьби з кризою та її наслідками. Проте макрорівень не є єдиним, від лише відображає та акумулює дію кризових явищ на мезо- та мікрорівні. Так, загальний стан економіки держави відображає результати тих процесів, що тривають в регіонах. А стан господарського комплексу регіону залежить від умов діяльності підприємств, установ та організацій, від рівня життя населення, яке формує попит на товари та послуги.
Сучасна наукова думка виробила певний комплекс заходів, прийнятних для ринкової економіки, спрямованих на подолання кон’юнктурних криз та їх наслідків: по-перше, заходи суто в фінансовій сфері – зниження облікової ставки центрального банку, реструктуризація проблемної заборгованості, полегшення кредитно-відсоткового тиску на підприємства та споживачів; по-друге, фіскальні заходи, спрямовані на зниження податкового навантаження, в першу чергу, на споживачів та окремі групи підприємств, які найбільш страждають під час кризи; по-третє, бюджетні заходи, які мають на меті проведення державних інвестицій, що сприятиме пожвавленню в окремих галузях.
Останні дві групи заходів є пов’язані: надання певних податкових пільг та преференцій не має торкатися тих галузей, які характеризуються високим рівнем державних інвестицій та взагалі видатків державного бюджету, адже, як правило, під час кризи в ринковій економіці бюджетні кошти спрямовуються на «локомотивні галузі», при інвестуванні в які в найбільшій мірі проявляється дія мультиплікатора Кейнса. Водночас, окремі пов’язані галузі отримують податкові пільги, що має підвищувати позитивний ефект від інвестицій та збільшувати згаданий мультиплікатор.
На макрорівні в Україні розуміють ці потреби кризової ринкової економіки: в згаданому законі передбачені певні податкові пільги сільгоспвиробникам. Однак, вони є лише подовженням до вересня 2009 року дії умов оподаткування ПДВ, які були встановлені Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Тобто, держава в повній мірі не використовує регулятивну складову самої податкової системи; складову, яка є суттю фіскальної системи при ринковій економіці в високотехнологічному суспільстві, де поряд функціонують успішні галузі з високим рівнем ефективності інвестицій, та галузі, що характеризуються перманентною збитковістю в довгостроковій перспективі. Натомість є приклади зростання податкового навантаження, такі, як одіозне підвищення податку з власників транспортних засобів.
Облікова ставка є основним антикризовим інструментом Національного Банку. Політика валютних курсів також має певний антикризовий потенціал, однак, є обмеженою обсягами наявних валютних резервів. Діюча в Україні облікова ставка НБУ (12%) була встановлена ще влітку (під час червневої кризи ліквідності) 2008 року, тобто до того моменту, як Україна віч-на-віч зіштовхнул...
